Горілка "Смирнов' Золота", 610 мл (26825)

Дегустаційна карта напою

Колір

Горілка прозорого кольору.

Смакові якості

Горілка має багатий, традиційний смак.

Ароматична композиція

Аромат горілки – традиційний, класичний.

Гастрономічна пара

Горілка поєднується із ситними стравами, м'ясними закусками, маринованими грибами, млинцями. Хороша у чистому вигляді. Підійде як інгредієнт коктейлів.

Цікаві факти

"Смирнов' Золота" - це преміальна горілка, народжена на основі рецептів Петра Смирнова із застосуванням сучасної технології золотої фільтрації. У складі горілки - чиста питна вода, спирт категорії "люкс", настоянка з вівсяних пластівців, мед та цукор.
Горілка "Смирнов" - російська версія знаменитого бренду Smirnoff - має багату і дуже цікаву історію, нерозривно пов'язану з Росією та родиною Смирнових.
Незважаючи на те, що горілка почала вироблятися тільки в другій половині XVIII, шлях до її створення почався в 1818 році, коли Іван Смирнов заснував у Москві торговий дім. Його знаменитий племінник, амбітний, талановитий і заповзятливий Петро Арсенович Смирнов викупив акції свого двоюрідного брата і розгорнув грандіозне виробництво, перебудувавши перегінний завод і заснувавши в Москві на початку 1860-х свій спирто-горілчаний завод у Москві під торговою назвою П. А. Смирнов. Саме тут стали виробляти горілку "Смирнов", класичне "вино столове № 21" (рецепт цієї популярної горілки був зареєстрований під номером 21), горілку, яку трохи пізніше, за імператора Миколи II, продавали по 40 копійок за пляшку і любовно називали в народі "смирнівкою". Горілка одразу здобула авторитет у аристократії завдяки чудовій якості. Олександр III, що оцінив її, призначив Смирнових єдиними постачальниками імператорського двору, а потім - і королівських дворів Швеції та Іспанії.
У 1898 році справу Петра Арсеновича продовжили його сини, в назві їхньої компанії значилося "Петро, Микола і Володимир Петровичі Смирнови, які торгують під фірмою П. А. Смирнова в Москві". Поступово шляхи синів розійшлися (Володимир, наприклад, став знаменитим на всю Росію кіннозаводчиком), і біля керма сімейного підприємства одноосібно залишився Петро Петрович. Після його раптової смерті 1910 року справу продовжив син — Володимир Петрович, у руках якого виробництво процвітало, а щорічний оборот становив 4 мільйони ящиків горілки. Після революції 1917 року та конфіскації більшовиками заводу Володимир емігрував, забравши з собою у багажі фамільні рецепти виробництва горілки. Він намагався налагодити виробництво горілки "Смирнов" і в Туреччині, і в Польщі, і, зрештою, зупинився у Франції, на маленькому перегінному заводі в Корбевуа, під Парижем. Тут він зустрів Рудольфа Кюнетта, який у Росії був постійним постачальником зерна Смирновим, і продав йому ексклюзивні права та ліцензію на виробництво та розповсюдження алкоголю під маркою "Smirnoff" на території США, Канади та Мексики. Так горілка "Smirnoff" потрапила до Нового Світу, де стала популярною, особливо у складі коктейлів.
У Росії горілка "Смирнов" була відроджена в 1992 році Борисом Олексійовичем Смирновим, праправнуком Петра Смирнова. Саме йому у спадок було передано 287 рецептів виготовлення знаменитих алкогольних напоїв, створених прапрадідом. Технологія виробництва горілки не має рівних у світі: це унікальне поєднання найкращих компонентів (особлива вода, першокласний зерновий спирт), багаторазове очищення з використанням спеціально підготовленого активованого вугілля та постійний контроль якості.